Worldwide Ukrainian Business

Українцям, які зареєстрували компанію за кордоном та не надали повідомлення про це до української податкової, загрожує штраф понад 800 000 грн. Про це повідомляє податковий консультант Олександр Зарайський. За його словами, багато ФОП навіть не знають про те, що українське законодавство зобовʼязує їх подавати таку звітність. При цьому проблема може бути досить масштабною, адже через війну багато українських підприємців започаткували бізнеси в інших країнах.

«Для розуміння проблеми. Лише до мене, далеко не самого відомого та популярного податкового консультанта, за останній рік звернулось близько 20 підприємців, які відкрили іноземні компанії і не подали повідомлення про їх відкриття, бо не знали про це», – написав Зарайський.

Мова йде про так звані КІК (контрольовані іноземні компанії), закон про які прийняли у 2020 році, в силу він вступив у 2021-му. Однак строки подання звітів відкладалися у зв’язку з карантином та військовим станом.

AIN.UA спитав юристів, кого і за що штрафуватиме податкова. Коментують Артем Середа, адвокат, партнер allTax юридичні та податкові радники, а також Юрій Асадчев, керівний партнер, адвокат адвокатського об’єднання LEXLIGA.

Які звіти та коли подавати?

З 2022 року в Україні було введено положення про оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії. При відкритті, компанії закордоном фізична особа – резидент України з 01.01.2022 року зобов’язана складати та подавати:

• Повідомлення про набуття або припинення участі у КІК. Контролювальна особа зобов’язана повідомити податковий орган про безпосереднє/опосередковане набуття або припинення участі в КІК протягом 60 днів з дня набуття або припинення участі в КІК. Зробити це можна через Електронний кабінет платника ДПС в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису.
• Щорічний звіт про КІК. Подається одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи. Подати звіт також можливо через Електронний кабінет платника ДПС в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Варто одразу розділити в голові ці два документи, оскільки за неповідомлення про КІК і не подання звіту про КІК відповідальність різна. Нижче ми детально розглянемо ці аспекти окремо.

Хто повинен звітувати про КІК?

Особи, що зобов’язані подати звіт про КІК, – це фізичні та юридичні особи, які:

• володіють часткою в іноземній компанії (зареєстрували LLC, Ltd., іншу компанію за межами України або мають частку у ній);
• володіють часткою в утворенні, що не має статусу юридичної особи (партнерства, фонди, трасти, наприклад, LLP (Limited Liability Partnership), SLP (Scottish Limited Partnership) – Шотландські партнерства;
• здійснюють контроль іноземною компанією або утворенням без статусу юридичної особи.

При цьому, обов’язок подання такого звіту покладається виключно на фізичну або юридичну особу – резидента України.

«З юридичними особами все зрозуміло. Вони будуть визнаватися резидентами з моменту державної реєстрації. З фізичними особами ситуація інша, – розповідає Артем Середа.

Податковий кодекс не обов’язково прив’язує поняття резидент до громадянства. Так, п. В ст.14.1.213 ПКУ зазначає про те, що резидентом є фізична особа, яка має місце проживання в Україні (фактично зареєстрована в Україні або має нерухоме майно, в якому можна проживати). Є виключення. Наприклад, якщо фізособа має місце постійного проживання в іноземній державі, то її можна визнати нерезидентом (тоді обов’язок подавати інформацію про купівлю часток в іноземних компаніях відпаде), якщо така особа має більш тісний особистий або економічний зв’язок (центр життєвих інтересів) з іноземною державою. Прикладом може бути наявність сім’ї, бізнесу, підприємницької діяльності в іноземній державі, за умови відсутності того самого в Україні.

Якщо і бізнес і сім’я знаходяться в обох країнах, то буде діяти «правило 183 днів». Фізособа буде визнана резидентом тієї країни, де вона проведе більше 183 днів. ДПС України може перевіряти перетин кордону фізособи, звертатися до органів РАЦС та встановлювати їх місце проживання з метою визначення фізособи резидентом України. Якщо не можливо визначити резидентський статус фізособи з урахуванням вищезазначених ознак, то наявність українського паспорту буде ключовою ознакою резидентства.

Відсутність статусу резидента дозволяє фізособі не подавати інформацію про купівлю-продаж та володіння частками іноземних компаній та виключає застосування до фізособи штрафів», – зазначив партнер allTax юридичні та податкові радники.

Майя Ярова 

ain.ua